Проза жизни.

 Ну, шо, малята?

Картопля таки почала виходити зі схованки, але "Моцарт" вирішив, що зачекає, поки жуки наїдяться, а вони, сволота, ніяк не наїдяться, та й сусіда потравив своїх, і вони, за звичко.ю, всі до мене полетіли.

Збираю вже котрий день. Їдять картоплю і помідорки, бо картоплі їм не вистачає. Як тільки картопля вся виткнеться, то буду оброблять актарою, бо немає сили вже ходити збирати цю наволоч по городу.

Стала витикатись кукурудза, кабачки ще сплять, разом з огірками. Ну, посіяла не так давно, зачекаю.

Потрошку роблю перестановку в кімнатах, викинули одне крісло і журнальний столик, стало трошки більше місця. Ну, буду продовжувати. Звільню місце в шафах, бо там багато всього такого, що не носиться роками, а висить чомусь. Про всяк випадок. Про який випадок, питається? Я ж окрім церкви та магазину і не ходжу нікуди. Більш за все інше зношую капці, спідню білизну, халати і носки. Все інше носиться від випадку до випадку.

Останній тиждень перед канікулами. На канікулах багато чого хочу зробити в своє задоволення. (як благополучно, бо війна, статися може всяке, готові до всього, але сподіваємось на краще)

Ну, подивимось, плани наполеонівські, а чи буде спроможність? Це питання. Буду намагатися здійснити маленькі свої літні мрії.

Троянди вирішила не купувати, буду дбати про тих, що вже є.

Життя триває. Купила пальму. Цекас. Гарна, що капець. Останнім часом купую те, що не цвіте, хоча вона таки цвіте, дуже дивним чином. Ну, треба буде дожити до цього, бо купила манюсіньку, тільки вилупилась з насіннячка.

В суботу піду на базар, може ще продають розсаду, так докуплю кілька помідорок, що жуки погризли. Заміню.

таке от життя.

 ну, шо, малята...

Картопля думає, чи вже можна виткнутися, чи ні, це у випадку, якщо вона там не сгнила за період похолодання. Петрович мене втішає, що, можливо, не все втрачено, щось да виповзе, нам повинно вистачити на зиму. А там буде видко.

Розарій потроху воскресає з мертвих, якісь паростки виходять на світ Божий.

Виткнулися нарешті і кріп з петрушкою, є надія, що будемо із зеленню, це важливо, бо Петрович їсть її оберемками. 

Редиска теж росте, але чи піде вона в ріст, чи в саму редиску - невідомо, бо день таки став набагато довший, ніж вона полюбляє.\\

Вже перший раз покосили траву, правда, не всюди, але якось стало приємніше. 

Посіяла квасолю в тепличці для підживлення грунту. Ну, подивимось, як вона там себе почуватиме.

Завтра збираюся придбавати розсаду помідорів і перцю, і, може, ще якихось квітів, бо зима принесла в цьому плані збитки.

Коти вже ночують здебільшого на віранді, але Філя для перевірки бігає туди-сюди, чи легко впускають і випускають. 

У Жука знову з оком були проблеми, три дні давала антибіотик, випав прямо з очного яблука стрижень з гнійника, саме око вкрилося плівкою, але не витікло. коротше, собака живий, але гавка вже не так, бо ж перехворів. 

До канікул три тижні, треба якось дотягнути, канікули потрібні, як повітря потопаючому..